Як якісно оптимізувати податки в торгівлі?

Кожен вид бізнесу має свої особливості та свою специфіку. Торгівельний бізнес не виключення. Він відрізняється від будівельного та виробничого та вимагає індивідуального підходу при оптимізації податків.

Давайте визначимся з поняттям, що таке оптимізація, як правильно її впроваджувати та управляти нею.

Податкова оптимізація – це комплекс заходів, спрямований на застосування податкових пільг у діючому законодавстві для зменшення податкового навантаження на поточну діяльність платника податків.

Податкова пільга – це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору; сплата платником податку та збору у меншому розмірі за наявності визначених підстав (ст. 30 Податкового кодексу).

Право на застосування пільги виникає у платника податків з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування протягом усього строку її дії.

Пільгою з податку на прибуток можуть скористатися винятково юридичні особи, які відповідно до п. 133.1 ст. 131 Податкового кодексу є платниками цього податку.

На підставі п. 141.6.1. Податкового кодексу звільняються від оподаткування податком на прибуток кошти спільного інвестування, а саме: кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та інші активи, залучені від учасників інституту спільного інвестування, доходи від здійснення операцій з активами інституту спільного інвестування, доходи, нараховані за активами інституту спільного інвестування, та інші доходи від діяльності інституту спільного інвестування (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо).

Виникає запитання, до чого тут корпоративний інвестиційний фонд (далі КІФ), якщо ми аналізуємо звичайне товариство, яке займається торгівлею або групу компаній, які, зазвичай, мають одну організаційно-правову форму – товариство з обмеженою відповідальністю?

Звичайна модель побудови торгівельного бізнесу зображена на малюнку №1. Фізичні особи володіють корпоративними правами товариств. Одне з них – внутрішній постачальник. Друге – це виробнича компанія (продаж товарів під власною ТМ, випічка хліба, кулінарія, тощо). Третя компанія займається торгівлею. Зазвичай, ці компанії не мають права на податкову пільгу, передбачену Податковим кодексом, тому використовують так звані "сірі" методи для зменшення податкових зобов'язань.

Малюнок №1
Щоб знизити податкові зобов'язання, підприємства удаються до різних методів та схем. Часто зниження або ухилення від сплати податків здійснюється за рахунок:

  • укладання угод з "сірими" компаніями про отримання різних послуг, що дають право на зменшення податкового навантаження;
  • списання товарів на витрати, що начебто зіпсувались;
  • співпраця з суб'єктами господарської діяльності, що знаходяться на спрощеній системі оподаткування;
  • маніпуляції з амортизаційними нарахуваннями, що відносяться на валові витрати;
  • створення транзитних компаній, які отримують товар від постачальника за низькою ціною, а продають його торгівельному підприємству дорого, прибуток не декларується, підприємство зникає.

Основними контрагентами в таких операціях виступають "сірі компанії", яких, зазвичай, неможливо знайти за адресою реєстрації, керівник часто не володіє інформацією, які операції він проводить, оскільки він номінальний. У результаті порушуються кримінальні справи податківцями, донараховуються податки, накладаються арешти на рахунки та майно, тощо.

Виникає запитання, навіщо все це робити, наражати бізнес на конфлікт з податковими органами? Це може призвести до зупинки діяльності, збитків, втрати репутації, марнування часу на суди, адвокатів, слідчих та інше.

Якщо скористатися п. 141.6.1.Податкового кодексу, можна спокійно працювати, регулювати податкове навантаження в законний спосіб, збільшуючи прибуток.

На малюнку №2 зображено модернізовану модель побудови торгівельного бізнесу.

Малюнок №2
Засновники (фізичні особи) стають акціонерами КІФ, а він викупає корпоративні права на товариства та стає єдиним учасником, і тут з’являються наступні можливості, яких раніше не було!

КІФ має право:

  • видавати процентні позики товариствам, якими він володіє, а відсотки, сплачені товариствами за користування позиками, відносяться до валових витрат товариств;
  • викупати у товариств основні засоби, устаткування, обладнання, а потім передавати їх товариствам в оренду, орендні платежі теж відносяться до валових витрат товариств;
  • викупати у товариств нематеріальні активи (ТМ, інтелектуальну власність) та теж передавати їх у платне користування товариствам, які сплачують орендні платежі та також мають право віднести їх до валових витрат.

Зазначимо, що орендні платежі на КІФ не підлягають оподаткуванню податком на прибуток згідно п. 141.6.1. Податкового кодексу. Також інші прибутки від інвестиційної діяльності КІФ теж звільнені від оподаткування податком на прибуток, тобто у акціонерів виникає можливість реінвестувати кошти в діючий бізнес або в інші проекти без податкових зобов’язань.

Крім того, у разі якщо акціонери КІФ приймають рішення про виплату дивідендів, їм доведеться сплатити лише 9% ПДФЛ. Нагадаємо, що у випадку зі звичайним підприємством при виплаті дивідендів, спочатку юридичній особі потрібно сплатити податок на прибуток 18%, а вже потім 5% податок на доходи фізичних осіб.

Вирішувати, як завжди, Вам.

Фінансовий експерт, керівник
ПрАТ "Київська фінансова група"
Андрій Скуратовський