Як заробити на виплаті дивідендів?

Останні 4 роки Україна рухається в бік євроінтеграції з ЄС, Кабінет Міністрів України (далі КМУ) взяв зобов'язання привести українське законодавство, яке регулює фінансові питання до норм Директив Європейського Союзу, зокрема, до норм Детективи 2015/849 "Про запобігання використання фінансової системи з метою відмивання грошей або фінансування тероризму". З іншого боку, Міжнародна група з протидії відмиванню брудних грошей (далі FATF) на постійній основі зобов'язує Україну вдосконалювати законодавство з протидії обігу "брудних" грошей, також наша країна повинна виконувати рекомендації FATF. Ці всі питання пов’язані з декларуванням доходів та сплатою податків, тому як основною метою компанії є отримання прибутку, а кожний власник, акціонер хоче отримувати дивіденди від своєї інвестиції. В свою чергу, держава хоче свій % від прибутку у вигляді податків.

В цій статті ми хочемо розглянути наступні питання:
- хто такий кінцевий бенефіціарний власник;
- як відбувається нарахування та виплата дивідендів у типовому товаристві;
- який порядок при виплаті дивідендів у ТОВ та АТ;
- яке податкове навантаження несе товариство при виплаті дивідендів;
- як законно оптимізувати податок на доходи фізичних осіб при виплаті дивідендів.

 

Як все це стосується теми виплати дивідендів?

Питання "Хто є засновниками товариства, а точніше – бенефіціарними власниками?", буде актуальне на протязі 2019 -2020 років у всьому світі. FATF ставить вимоги до урядів всіх країн розкрити берефіціарного власника. Виконавча та законодавча влада України повинна прийняти та запровадити вимоги до всіх суб'єктів господарювання показати, хто є кінцевим власником того чи іншого підприємства. Державна служба фінансового моніторингу, банки та інші фінансові установи та й сама Державна фіскальна служба України (далі ДФСУ) будуть відносити підприємства з непрозорою структурою власності до категорії підприємств з "підвищеним ризиком". А як наслідок – частіші перевірки з боку ДФСУ, банки будуть вимагати підтверджуючі документи під кожну операцію, можуть зупиняти проведення розрахунків до з'ясування суті операції та інше.

Так ось, цей самий берефіціарний власник, в більшості випадків, основний учасник (акціонер), має право на нарахування та отримання дивідендів за результатами господарської діяльності його юридичної особи. А наступним питанням буде: "Звідки у цієї особи активи, якщо вона не декларує належного прибутку?"

Давайте тепер знайдемо зв'язки, з одного боку між бенефіціарним власником, дивідендами та боротьбою з легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом та податковим плануванням.

Візьмемо типову структуру власності ТОВ, яка зображена на малюнку №1 та проаналізуємо фінансові та юридичні питання виплати дивідендів з прибутку підприємства.

 

таблиця - Як заробити на виплаті дивідендів?

Малюнок №1.

 

Згідно п.20 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" № 1702-VII (далі Закон № 1702-VII), кінцевий бенефіціарний власник (контролер) – це фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління, або яка має можливість здійснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов'язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в юридичній особі у розмірі 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі.

Тобто, кінцевий бенефіціарний власник – це учасник ТОВ, акціонер АТ, який має право на отримання дивідендів з прибутку підприємства, де він є акціонером або учасником.

 

У пп. 14.1.49 Податкового кодексу України (далі ПКУ) під дивідендами розуміємо платіж, який здійснює юридична особа, зокрема, й емітент корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

 

Також згідно з ч. 1 ст.30 Закону України "Про акціонерні товариства" № 514 (далі Закон № 514) , дивіденди – це частина чистого прибутку акціонерного товариства (далі – АТ), виплачувана акціонерові в розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу.

Дивіденди розраховують виходячи з чистого бухгалтерського прибутку, на підставі П. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, з цим твердженням погоджується Державна фіскальна служба України (далі ДФСУ) у своєму Листі від 12.04.2017 року №7736/6/99-99-15-02-02-15.

Після з'ясування, хто такий бенефіціарний власник та що таке дивіденди, давайте розберемось, як відбувається процес нарахування та виплати дивідендів учасникам товариства, згідно структури зображеній на малюнку №1.

Порядок використання бухгалтерського прибутку для виплати дивідендів відрізняється в АТ, ТОВ.

Господарські товариства (ТОВ, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства), а також приватні підприємства можуть виплачувати дивіденди з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку минулих років. Пов'язано це з тим, що для них особливих правил виплати дивідендів не передбачено.

Акціонерне товариство (далі АТ) проводить виплату дивідендів за простими й привілейованими акціями згідно з ч.2 ст.30 Закон №514 із:
– чистого прибутку звітного року;
– нерозподіленого прибутку минулих років.

 

Вимоги до форми виплати дивідендів різняться для АТ та ТОВ!

АТ мають право виплачувати дивіденди лише грошовими коштами (ч.2 ст.30 Закон №514). При цьому публічне АТ, щодо акцій якого зроблено публічну пропозицію та/або акції якого допущено до торгів на фондовій біржі, а також банк у порядку, установленому НКЦПФР, здійснюють виплату дивідендів через депозитарну систему України (ч.5 ст.30 Закон №514), інші АТ, у порядку, установленому НКЦПФР, виплачують дивіденди через депозитарну систему України або безпосередньо акціонерам.

Товариство з обмеженою відповідальністю рішення про виплату дивідендів ухвалює на загальних зборах учасників, які складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Наступним кроком після прийняття рішення про виплату дивідендів є сплата авансового внеску податку на прибуток, що передбачено п. 57.1-1.2. ПКУ – емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (учасникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Після сплати всіх податків юридичною особою, вона розподіляє дивіденди серед всіх учасників, акціонерів пропорційно часткам або кількості акцій, якими володіє особа та стягує з фізичних осіб прибутковий податок з громадян на підставі п.п.167.5.2. ПКУ в розмірі 5%.

 

Підсумуємо!

Щоб виплатити дивіденди ТОВ або АТ повинно мати:

- прозору структуру власності, тобто розкрити бенефіціарних власників;
- отримати прибуток за календарний рік;
- прийняти рішення загальних зборів учасників (акціонерів) про виплату дивідендів;
- сплатити авансовий платіж або податок на прибуток в розмірі 18%;
- утримати прибутковий податок з громадян (далі ПДФО) в розмірі 5% від суми нарахованих дивідендів.

 

Тапер давайте практично порахуємо скільки це коштує власнику, акціонеру (кінцевому бенефіціару)?

Припустимо, що товариство за результатами 2018 року отримало прибуток (до оподаткування) в розмірі 1 000 000,00 млн. грн., та загальні збори учасників товариства прийняли рішення виплатити дивіденди. В таблиці №1 ми бачимо, що товариство повинно сплатити податок на прибуток 180 000,00 тис. грн., що складає 18%. Потім утримати прибутковий податок з громадян в розмірі 41 000,00 тис. грн., так як юридична особа є податковим агентом. Загальна сума витрат складає 221 000,00 тис.грн., це більше 22% від прибутку підприємства. Ще є військовий збір в розмірі 1,5%, але ми сподіваємось, що його відмінять.

 

порівн.таблиця 10219 - Як заробити на виплаті дивідендів?

Таблиця №1.

 

А тепер давайте поговоримо, як можна законно оптимізувати ці податки?

На малюнку №2 зображено оптимізовану структуру власності. Тут з’являється корпоративний інвестиційний фонд (далі КІФ), яким володіють фізичні особи, а КІФ володіє товариством.

 

таблиця2 - Як заробити на виплаті дивідендів?

Малюнок №2.

 

Довідка!

КІФ – це акціонерне товариство, юридична особа.

КІФ, згідно з п. 141.6.1. ПКУ, звільняються від оподаткування податком на прибуток.

КІФ має право:
- видавати % позики товариствам, де він володіє 10 та більше % статутного капіталу, а відсотки сплачені товариством за користування позиками відносяться на валові витрати;
- викуповувати у товариств основні засоби, устаткування, обладнання, а потім передає їх в оренду; орендні платежі теж відносяться на валові витрати товариств;
- викуповувати у товариства нематеріальні активи: ТМ, інтелектуальну власність; з подальшою передачею у платне користування, а сплачені орендні платежі відносяться на валові витрати.

 

Згідно модернізованої моделі у структурі з’являється корпоративний інвестиційний фонд, який, згідно з п. 57.1-1.6 ПКУ, звільняється від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі виплати дивідендів.

Також, згідно з п. 141.6.1. ПКУ, звільняються від оподаткування податком на прибуток кошти спільного інвестування, а саме: кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та інші активи, залучені від учасників КІФ, доходи від здійснення операцій з активами корпоративного інвестиційного фонду, доходи, нараховані за активами інституту спільного інвестування, та інші доходи від діяльності інституту спільного інвестування (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо).

З цього виходить, що якщо в структурі бізнесу є КІФ, то непотрібно платити податок на прибуток, авансові внески, а це вже 18% чистої економії. КІФ виплачує дивіденди та виступає податковим агентом утримує ПДФО в розмірі 9%.

В таблиці №2 відображено прибуток в розмірі 1 000 000 гривень, який отримав КІФ за результатами роботи в 2018 році та збори акціонерів прийняли рішення направити його на виплату дивідендів. КІФ звільняється від сплати податку на прибуток, тому вся сума розподіляється серед акціонерів КІФ.

 

порівн.таблиця 040219 - Як заробити на виплаті дивідендів?

Таблиця №2.

 

Корпоративний інвестиційний фонд, як податковий агент, утримує з акціонерів тільки ПДФО в розмірі 9%, що становить 90 000,00 тис. грн., а решта в розмірі 910 000,00 перераховується акціонерам фонду, як дивіденди.

Якщо порівняти дві таблиці, виходить різниця у витратах на оподаткування в розмірі 131 000,00 тис. грн., в розрахунку на один мільйон прибутку.
На наш погляд, оптимізована структура може приносити додаткові непогані прибутки, при цьому вирішується питання з бенефіціарним власником.

Фінансовий експерт,
керівник ПрАТ "Київська фінансова група",
Скуратовський Андрій