Як захистити активи та отримати додатковий дохід?

Кожен місяць в Україні у різних виданнях з’являються повідомлення про рейдерські захоплення різних об'єктів, підприємств, про арешт майна, цінних паперів. Так, у вересні були арештовані акції ПАТ "Сбербанк", а ТСН повідомило про рейдерські атаки на фермерів, податкова кожний місяць арештовує майно багатьох підприємств за результатами податкових перевірок.

На тему незаконних арештів та рейдерства можна написати товсту книгу. Випадків, на жаль, дуже багато. Нам усім зрозуміло, що про ніякі інвестиції не може бути і мови з боку іноземного інвестора, але нам українцям якось потрібно жити та протистояти цим незаконним проявам, що посягають на нашу власність та підривають імідж нашої країни.

Про які "сценарії" та майно йдеться мова?

З аналізу "кейсів", які були вчинені рейдерами, податківцями та силовими структурами, щодо захвату, арешту, незаконного відчуження права власності на майно та активи юридичних осіб, можна виділити такі групи:

- арешт рахунків силовими органами на підставі кримінальних справ, які не стосуються компаній, в яких був здійснений арешт, підставою слугувало припущення, що начебто ця компанія може бути причетна до уже відкритої кримінальної справи проти інших осіб;
- арешт цінних паперів, нерухомого майна, інших активів силовими органами за тими ж підставами, що і в попередньому пункті;

- незаконна зміна керівництва та власників компанії в державному реєстрі підприємств, а потім силовий захват та виведення всіх активів з балансу підприємства;

- проведення податкової перевірки податковими органами, як результат донарахування податків та штрафних санкцій, після програшу в апеляційної інстанції підприємством, податківці звертались до суду та накладали арешт та все майно підприємства;

- арешт рахунків, та будь-яких активів за рішеннями судів, на підставі позовів юридичних та фізичних осіб, які начебто мають ділові стосунки з підприємством, за різними господарськими та цивільними позовами, які в більшості випадків надумані.

Як видно з контексту, активи потрібно захищати. А краще створити систему, яка дає змогу захистити активи та здійснювати податкову оптимізацію податку на прибуток.

Як це виглядає на практиці? На малюнку № 1 зображено підприємство, яке є власником активів, які воно використовує в господарській діяльності та потенційно можуть бути об'єктом рейдерської атаки чи арешту збоку силових, податкових органів. Теоретично всі активи можна "тримати" на підприємстві, яке не здійснює господарську діяльність, а тільки здає в оренду їх працюючим підприємствам, та отримує орендну плату. Тоді виникає питання податкової оптимізації, таке підприємство-власник не має валових витрат, тобто права на зменшення податкового навантаження, тому що на такому підприємстві не ведеться господарська діяльність, із витрат, тільки заробітна плата директора та бухгалтера та комунальні платежі, податки на нерухомість. Якщо підприємство-власник занизить вартість оренди, тоді підприємства, які здійснюють господарську діяльність не матимуть можливості відносити повну суму оренди на валові витрати, що теж є втраченою можливістю податкової оптимізації.

З іншого боку, така структура власності не захищена від рейдерської атаки збоку зловмисників, які можуть незаконно змінити власника та керівника в Державному реєстрі підприємств та захопити підприємство.

Дізнатись, хто є власником та директором підприємства дуже легко, це відкрита інформація. Маючи комп’ютер, інтернет та назву підприємства, легко знайти всі деталі: хто учасники, їх частки, дату заснування, місце реєстрації підприємства та багато іншої інформації. Потім знайти нотаріуса чи державного реєстратора, підробити документи та почати діяти – захоплювати та розкрадати активи, поки суть та діло. За тиждень можна багато чого вкрасти та продати, а потім зникнути і в більшості випадків на цьому все скінчиться, правоохоронна система мало на що здатна.

Другий сценарій зображено на малюнку №2. Активи знаходяться у власності корпоративного інвестиційного фонду (далі КІФ).

Компанія з управління активами (КУА) – це юридична особа, яка здійснює професійну діяльність з управління активами КІФ на підставі ліцензії, яку видає Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, і не може поєднувати цю діяльність з іншими видами професійної діяльності на ринку цінних паперів. КУА здійснює управління активами КІФ за винагороду.

КІФ – юридична особа, яка утворюється у формі акціонерного товариства і провадить виключно діяльність із спільного інвестування. Засновники  КІФ - можуть бути фізичні та юридичні особи.

Мінімальний розмір статутного капіталу КІФ становить 1250 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановленому законом на день реєстрації фонду як юридичної особи.

КІФ не відповідає за зобов’язаннями учасників фонду. До КІФ та його органів не можуть застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їх права, у разі вчинення учасниками КІФ протиправних дій.

Порядок взаємодії КІФ та КУА зображено на малюнку №3.

Уважно вивчивши малюнок №3, можна побачити, що активи знаходяться у власності КІФ. Тепер давайте припустимо, що акціонер прийняв рішення продати якийсь актив. Яка має бути послідовність дій, щоб укласти таку угоду? По-перше, потрібне рішення акціонерів, для цього наглядова рада фонду повинна їх скликати, потім на зборах акціонери повинні прийняти рішення, погодити ціну та процедуру, потім від імені фонду КУА повинна укласти договір купівлі-продажу с продавцем. Після укладання договору КУА подає звіт до Комісії цінних паперів, де вказує про цей правочин.

Відбувається потрійний контроль, спочатку акціонери, потім наглядова рада та КУА, а в кінці державний орган.

Потрійний захист активів здатний захистити актив КІФ від неправомірного відчуження – крадіжки, також КІФ не приймає участі в господарській діяльності та має пільги – звільнений від сплати податку на прибуток, до нього не можуть бути застосовані податкові санкції, а як наслідок арештовані активи.

Набагато складніше підробити документи, по-перше, акціонерів КІФ не можна знайти в будь-якому відкритому реєстрі, для цього потрібно звернутись до Національного депозитарію – потрібно мати відповідні повноваження. По-друге, якщо все ж таки вдалося підробити рішення акціонерів про продаж майна, його виконання покладено на КУА, це зовсім окрема юридична особа, яка має укладати договір, а погоджувати та контролювати угоду має ще наглядова рада КІФ. Ось і виходить, що це майже неможливо, станом на 2018 рік не було зафіксовано ні однієї рейдерської атаки на активи, які належать КІФ.

Додатковим бонусом є те, що КІФ передав в оренду активи господарюючим суб'єктам, а вони сплачують орендні платежі, тим самим відносячи їх на валові витрати господарської діяльності, а у КІФ не виникає зобов'язання сплачувати податок на прибуток. За акумульовані кошти КІФ може реінвестувати в бізнес або виплатити дивіденди своїм акціонерам.

Як завжди, вирішувати Вам, як далі діяти, все у ваших руках.

Фінансовий експерт,
керівник ПрАТ "Київська фінансова група",
Скуратовський Андрій.